Календар щеплень: що це і кому він потрібен

Що визначається в календарі щеплень

• В першу чергу захворювання, проти яких вакцинація для всіх громадян обов’язкова. В Україні це: туберкульоз, вірусний гепатит В, кір, епідемічний паротит, краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та хіб-інфекції (мається на увазі гемофільні інфекції, або ж Haemophilus influenzae типу b).
• Кількість доз: первинна вакцинація та ревакцинації, якщо вони передбачені.
• Інтервали між дозами.

Кількість доз та інтервали між ними складають в сукупності період, за який людина отримає максимальний захист або довічний імунітет від захворювання, проти якого щепилася. 

Так, в Україні захист від більшості захворювань, які належать до переліку обов’язкової профілактики, практично повністю формується до 6 років, якщо сумлінно дотримуватися графіка. Лише від поліомієліту останню дозу ревакцинації необхідно отримувати в 14 років.

Довічний імунітет від дифтерії та правця сформувати не можливо, тому від цих смертельних захворювань необхідно щепитися кожні 10 років.

Навіщо потрібен «календар» для вакцинації

Глобально – його головна мета – контроль над епідеміологічною ситуацією особливо небезпечних захворювань. Календар допомагає сформувати колективний імунітет, той що захистить все суспільство. Це критично важливо в тих випадках, коли медична система країни може не впоратися з масовим поширенням хвороби.

Індивідуально – календар щеплень створений для захисту кожної людини. Він охоплює хвороби, які мають високу смертність або можуть викликати тяжкі ускладнення, яким, однак, можна запобігти найбезпечнішим способом – імунізацією.

Чому більшість щеплень проводять у ранньому дитинстві?

Таке рішення ґрунтується на поєднанні біологічних, епідеміологічних та соціальних чинників, які разом охоплюють найкращий захист і для малюка, і для суспільства:

1. Особливість імунної системи дитини. У перші роки життя дитячий організм особливо вразливий до інфекцій. Вакцинація це безпечний спосіб «тренування» імунної системи розпізнавати збудники, що одночасно створює стійкість до захворювання ще до зустрічі із ними.

2. Високий ризик зараження та формування колективного імунітету. В дитячих колективах – садочках, гуртках та школах – інфекції поширюються швидко, тож вони часто стають «джерелом» епідеміологічного спалаху. Кір, кашлюк, ротавірус викликають важкі ускладнення саме в ранньому віці. Чим раніше дитина отримає стійкість до цих інфекцій, тим більше шансів уникнути ускладнення, коли дитина почне відвідувати дитячий колектив. Разом з тим, що більше дітей вакциновані, то менше шансів на спалах хвороби.

3. Оптимальний графік для розподілу доз ревакцинації. Багато вакцин потребують кількох введень для формування стійкого імунітету. Почавши у перші місяці життя, можна вчасно і без зайвого навантаження на імунітет завершити цикл імунізації до вступу в садочок чи школу.

Індивідуальний календар щеплень

Мова йде про адаптований графік вакцинації, створений спеціально для конкретної людини з урахуванням її медичних, соціальних та життєвих обставин. Загальний календар щеплень не завжди підходить усім, а не вакцинуватися небезпечно. 

Індивідуалізація календаря щеплень розглядається з кількох причин:

• 1. Пропущені щеплення. Припустимо дитина пропустила щеплення від одного або кількох захворювань у період, коли це встановлено загальним календарем. Відповідно педіатр має скласти графік, коли вакцинацію та ревакцинацію від цих захворювань така дитина може надолужити без перевантаження її імунітету, та врахувавши вакцину, яка відповідає віку дитини. 
• 2. Медичні протипоказання або особливості здоров’я. До цих умов належать:
• передчасно народжені діти. Їхній імунітет дозріває повільніше, тому терміни вакцинації переглядаються;
• вроджені чи хронічні захворювання дитини. Алергії, імунодефіцит, онкологічні захворювання, патологія внутрішніх органів тощо. Для таких дітей розглядається індивідуально і графік, і вакцини, і захист від захворювань, які не входять до загального календаря щеплень.
• тимчасові стани. Наприклад, одужання після хірургічного втручання не є протипоказанням до щеплення, навпаки дитина особливо потребує захисту від додаткового захворювання. Завдання педіатра врахувати стан здоров’я дитини та її соціальні умови, щоб скласти графік щеплення оптимальний для її випадку.
• 3. Підготовка до подорожей або навчання за кордоном. Деякі країни вимагають додаткові дози щеплення або щеплення, які у нас не є обов’язковими. Індивідуальний календар складається так, щоб врахувати період за який можливо сформувати дитині необхідний імунітет.
• 4. Сімейні обставини. Деякі батьки просять розтягнути такий графік щеплень, який уникає одночасного введення кількох вакцин. Якщо передумови імунізації дитини дозволяють без шкоди для ефективного захисту скласти такий графік, то складається індивідуальний календар.

Як виглядає індивідуальний календар щеплення

Щоб отримати для дитини індивідуальний календар імунізації, потрібно звернутися до педіатра на консультацію. Лікар врахує попередні щеплення, якщо вони проводилися, стан здоров’я та умови, які потрібно врахувати для індивідуального графіку вакцинації. 

• Індивідуальний графік вакцинації буде враховувати:
• Назву вакцини
• Дату або рекомендований період введення
• Коментарі педіатра 

Рекомендована вакцинація

Окрім обов’язкових щеплень від захворювань, передбачених національним календарем, він також містить рекомендовану вакцинацію. 

Статус «рекомендоване» щеплення означає медично доцільний, бажаний. Рекомендовані щеплення стосуються, як правило, окремих цільових груп населення або враховують рекомендації ВООЗ та міжнародних організацій стосовно глобальної ситуації з певним захворюванням.

Наприклад:

• Окремі цільові групи певних професій чи сфер діяльності, як-от медичні працівники, вихователі, вчителі, працівники харчової сфери тощо.
• Окремі цільові вікові та медично вразливі групи: літні люди, вагітні, діти та дорослі із хронічними захворюваннями або порушенням функцій тощо.
• Окремі захворювання, отримують статус «рекомендовано для вакцинації», позаяк вони поєднують високу поширеність, серйозні наслідки, безсимптомність перебігу, водночас існують ефективні вакцини для їхньої профілактики. Прикладом можна навести вакцинацію від ВПЛ:
• 75% людей протягом життя заражаються вірусом папіломи людини. Це висока поширеність. 
• типи 16 та 18 ВПЛ мають статус високоонкогенних  і спричиняють до 90% випадків раку шийки матки. 
• вірус не проявляється або немає специфічних симптомів. Він може роками «зберігатися» в організмі людини, не піддаючись належному лікуванню.
• в той самий час, існує ефективна вакцина, яка значно знижує ризик розвитку раку від ВПЛ, якщо вакцинувати дитину до початку статевого життя. 
• У підсумку, щеплення від ВПЛ рекомендовано дітям у віці від 9 до 14 років. Такі правила можна застосовувати також до інших хвороб, як-от ротавірус, менінгококова інфекція, грип тощо.

Ваш педіатр може рекомендувати вакцинувати дитину від певних інфекцій та вірусів, якщо імунний статус вашої дитини свідчить про підвищений ризик інфекції. Сезонна вакцинація від грипу може бути рекомендована лікарем або обрана батьками самостійно, особливо, коли є несприятливі прогнози щодо епідеміологічного сезону.

Запитайте на консультації у вашого педіатра, які щеплення рекомендовані, і які медично доцільні для вашої дитини.

Дізнайтесь: які щеплення обов’язкові, а які рекомендовані.