Як підготувати дитину до лікарні: поради батькам

Страх це сильна природна емоція, її не можна виключити. Її можна прожити набувши нового досвіду. Яким стане цей досвід, залежить від характеру людини та від співчуття та уміння допомогти, від розуміння тих людей, які поруч у «страшні» для нас хвилини. Дитина, яка боїться лікарні, але мусить пройти лікування в стаціонарі, потребує розуміння та підтримки батьків якнайбільше. Ми дамо кілька простих порад, які можуть допомогти вам знайти потрібні слова і розуміння, щоб не дратуватися на реакцію дитини, а стати тим, ким маєте бути – захисником від всіх страхів на світі.

Дозвольте дитині боятися, але..

Не соромте і не заперечуйте її страх. Слова «нема чого боятися» або «ти вже великий, щоб боятися» - не допоможуть, а лише погіршать емоційну тривогу. Відверніть увагу дитину на свою впевненість і спокій. Наприклад: «я бачу/розумію, що тобі страшно, це нормально. Я, коли була дитиною теж боялася, але потім перестала. А от зараз вже зовсім не боюся, а навпаки, спокійна, бо тут хороший лікар, а значить, чи ти швидко одужаєш.»
Обов'язково скажіть, що ви (мама/тато) будете з нею весь час. Переконайтеся, що вона зрозуміла, що не лишатиметься сама.

Поясніть, чому «не можна вдома лікуватися», і чому «треба в лікарню»

Уникайте слів, які б посіяли неспокій через хворобу. Не кажіть, «бо це така хвороба, яку лікують в лікарні», «якщо не лікувати – буде гірше». Знижуйте «страх перед хворобою» словами, що ви не умієте так добре лікувати, щоб дитині одразу стало краще. А от лікар знає секрети, як не лише швидко одужати, а ще й стати сильнішим/ою або й взагалі більше не хворіти.
Якщо дитина боїться певних медичних процедур, не обманюйте: «тобі не робитимуть уколів» або «тут нічого тобі не зроблять». Якщо вам важко знайти слова, які б не посіяли паніки, запропонуйте: «хочеш, я спитаю лікаря, чи будуть робити укол, (можливо цього разу) не знадобиться». Звісно, ви не розвієте страх, але знизите гостроту очікування страшного. А ще ви не збрешете своїй дитині.

Розвійте «туман невідомості»

Навіть якщо ви не в курсі, які процедури, і як лікуватимуть в стаціонарі, розкажіть дитині, як ви будете жити в окремій кімнаті, що вона називається палатою, як до вас буде приходити лікар, розкажіть, що вам будуть приносити поїсти. Пофантазуйте, як описати «незнаний і новий досвід» максимально просто і буденно, щоб у дитини склалося уявлення про те, як їй житиметься, що її буде оточувати. Можна максимально подрібнити розповідь на етапи: «Спочатку нас огляне лікар. Подумає, як тобі допомогти. Потім він запише твоє ім'я, щоб завжди про тебе пам’ятати і приходити до тебе. Нам покажуть нашу кімнату, де ми будемо жити. Ми прийдемо в палату, там буде ліжко, шафа, буде туалет...».

Візьміть улюблені речі

Запропонуйте спланувати, щоб такого взяти в лікарню, щоб «нам не було нудно», «який одяг ти хотіла б одягти». Таке «планування» дає дитині можливість вибрати, що її втішить, та своєрідний «контроль» над ситуацією.
Якщо дитина відмовляється вибирати, щоб «заперечити» госпіталізацію, візьміть те, що знаєте, що їй сподобається. Обов’язково поясніть, чому обрали ці речі, дайте їм емоційно теплу прив’язку. Улюблені, рідні речі зв'язують дитину з домом, зменшують «страх нового», який часто лякає більше, ніж «страх лікаря».

Змоделюйте «позитивний» досвід

Якщо дитина гралася в лікаря, або ви читали дитячі історії, бачили в мультфільмі, як лікували персонажів, нагадайте їй цей досвід: «Згадай, як "хтось" хворів, його лікував "такий-то" лікар, і він швидко одужав». Перенесіть уявний чи вигаданий хороший досвід у свідомість дитини. Дайте зрозуміти дитині, що захворіти та потрапити в лікарню може будь-хто. Так буває, але це не страшно. Зараз треба полікуватися, стати здоровим та сильним. Ви будете з нею, і вона буде в безпеці.

Ваше ставлення – найважливіше

Діти наслідують батьків не лише у звичках. Емоції, перші уявлення та ставлення до всього довкільного, скоріш за все, будуть калькою того, що дитина зчитує з близьких їй дорослих. Якщо вам страшно перед госпіталізацією дитини – візьміть себе в руки «заради її спокою». Дихайте глибше, поговоріть з лікарем, навчіться позитивного мисленню. Старайтеся уникати сердитих та нервових висловлювань про лікування, лікарів та лікарні. У всіх у нас буває негативний досвід, але досвід вашої може бути кращим. Якщо в категоричній формі давати погану оцінку діям лікарів з вашого досвіду, ви мимоволі формуєте упереджене ставлення та негативні емоції дитини.
Нехай ваше домашнє лікування ніколи не проходить «з боєм». Давайте «гидотним» спреям та «гірким» краплям смішні імена, грайте в «космічну» лікарню, ковтайте «неслухів» разом із сиропами, щоб ніхто ніколи не заважав вашій дитині бути хорошою та здоровою.

Читати інші статті