Гормональна терапія раку простати

Мета гормонального лікування пригнітити або зупинити вироблення яєчками андрогенів – чоловічих статевих гормонів, що впливають на розвиток пухлини. Гормональне лікування може мати високу ефективність навіть на пізніх етапах раку простати. Наприклад, рак передміхурової залози 4-ої стадії переходить у ремісію в 23-29% випадках.

Як діє гормональна терапія при раку простати

Тестостерон це гормон, що впливає на ріст пухлини простати. Він виробляється організмом чоловіка (в основному в тестикулах) і, при розвитку раку простати високого ризику та при поширеній формі раку, одним зі способів вплинути на рак є призначення препаратів, що зупиняють постачання тестостерону клітинам пухлини.

Гормональна терапія при раку передміхурової залози це системне лікування, тобто таке, що впливає на весь організм. Ліки, які призначаються, або зупиняють повністю, або пригнічують вироблення тестостерону, або ж в іншому випадку, блокують рецептори ракових клітин і ті, не можуть отримати тестостерон. Форма ліків – таблетки або ін’єкції.

Коли призначають гормональну терапію при раку простати 

Гормональна терапія рідко призначається на ранніх стадіях раку простати. Вона показана при прогресивному раку, раку простаті з метастазами, у випадках, коли є високий ризик рецидиву раку після видалення пухлини. Якщо рак ранньої стадії має високий ступінь ризику, скоріше за все, в програму лікування також включать і гормональну терапію.

Варто знати, що гормональне лікування раку передміхурової залози може допомогти вплинути на ріст пухлини, але не видаляє її. Тож гормональна терапія буде призначена в комплексі з іншими видами лікування. Її часто поєднується з променевою терапією до, одночасно або після курсів радіотерапії, а також до та після хірургічного видалення пухлини.

Резистентність до гормональної терапії при раку передміхурової залози

На пізніх стадіях раку простати при метастазах у віддалені органи, рак може продовжувати розвиватися навіть при блокуванні тестостерону та низькому його рівні. Йдеться про резистентність (або ж «стійкість») раку до зміни рівня гормону. Це пов’язано з його запущеною та прогресивною формою. Гормональна терапія в такому випадку може не скасовуватися, щоб продовжувати стримувати тестостерон на низькому рівні.

Якщо у пацієнта є стійкість до гормонального лікування, це не означає, що рак більше не можливо лікувати. Продовжується хімієтерапія, таргетна терапія чи променеве лікування, адже вони все ще ефективні у лікуванні пухлини простати.

Побічні ефекти гормональної терапії раку передміхурової залози

Гормональна терапія може давати суттєві побічні ефекти. Вони, однак, залежать від декількох чинників:

• тип призначених гормональних препаратів
• тривалість та частота гормонального лікування
• тривалість та інтенсивність інших видів лікування, наприклад, радіотерапії чи хімієтерапії
• вік пацієнта та його стан здоров’я, інші захворювання, які він має

Ризик побічної дії гормональної терапії раку простати зростає зі збільшенням її тривалості. При тривалому лікуванні розвиваються:

• стоншення кісток та їхнє ослаблення (остеопороз)
• збільшення ваги
• діабет
• серцево-судинні захворювання (напр., ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, аритмії, гіпертонія, захворювання периферичних артерій тощо)

Якщо у пацієнта вже є проблеми з серцево-судинною системою, то при гормональному лікуванні, як правило, вони погіршуються і потребують додаткового медичного контролю.

До менш загрозливих наслідків гормональної терапії при раку простати відносять:

• втома
• зміна настрою
• зменшення статевих органів
• чутливість молочних залоз
• припливи жару
• втрата м’язової маси
• втрата сексуального потягу та сексуальна дисфункція

Реабілітація після гормональної терапії раку передміхуровох залози

У зв’язку із ризиком розвитку негативних наслідків гормонального лікування раку простати, в Центрі онкології «Клініки Мануфактура» пацієнтам обов'язково проводиться діагностика стану серця та кісток. При тривалих або повторних курсах гормонального лікування ми включаємо в індивідуальну програму хворого також допоміжну терапію, направлену на зменшення побічної дії гормональної терапії. 

При дотриманні дієтичного харчування та фізичних навантажень можна підтримувати здорову вагу, контролювати перепади настрою та втому.

Зверніть увагу, що фізична активність особливо важлива для зміцнення кісток та суттєво запобігає розвитку діабету.

Приблизно за рік після припинення гормональної терапії відновлюється сексуальний потяг та функція, однак варто знати, що вони не поновляться до рівня, який був до початку терапії.