Без жовчного міхура: правила харчування та життя після холецистектомії

Після видалення жовчного міхура його функцію виконують протоки у печінці. У зв’язку із тим виникають певні проблеми у травленні:

накопичення жовчі у протоках та підвищення тиску в них
з’являється спазм сфінктера Одді (той, що за здорового жовчного міхура відповідав за вивільнення жовчі та травних ферментів у кишківник в момент прийому їжі)
сфінктер Одді не може витримати тиску в печінкових протоках і жовч просто «тече» у кишківник
у чистому вигляді жовч має сильну шкідливу дію на слизову кишківника, що провокує діарею та диспепсичні розлади

Але всі ці процеси з часом зникають в міру адаптації організму до нових умов травлення. І головною умовою адаптації та нормалізації функціонування шлунково-кишкового тракту є правильне харчування після холецистектомії.

Період відновлення та адаптації триває близько року, протягом якого потрібно дотримуватися дієти (рекомендована дієта №5), а через 3 місяці після холецистектомії необхідно поступово розширювати раціон.

Як харчуватися після видалення жовчного міхура

Згадана дієта №5 направлена на зменшення навантаження на печінку, що повинно покращити її роботу. Головні принципи цієї дієти – дробне харчування, вживання переважно рослинної їжі, обмеження у вживанні тваринних жирів та продуктів, що сприяють виробленню та накопиченню організмом холестерину, а також виключення готових продуктів, що містять екстрактивні речовини.

Отже, після видалення жовчного міхура дієта повинна включати такі продукти:

Овочі: всі види, окрім бобових, редьки та редису, капусти, часнику, цибулі, шпинату, щавлю, петрушки, кропу, крес-салату - вони містять грубу клітковину, що здатна подразнювати слизову.
Фрукти: всі солодкі та кисло-солодкі фрукти, окрім цитрусових, граната, смородини, аґрусу, журавлини, брусниці, вишні, черешні, малини, ожини.
Злаки: гречана, рисова, вівсяна, перлова крупа, в обмеженій кількості – манна крупа.
Молочні продукти: молоко, кефір, кисломолочний сир, сметана, але твердий сир – в обмеженій кількості.
Яйця: не більше двох на день і жовток має бути м’яким.
Нежирне м’ясо або білі його сорти: яловичина, курка, індичка, кролятина.
Нежирні сорти риби: тріска, минтай, хек, судак.
Рослинні олії: соняшникова, оливкова, кукурудзяна.
Напої: вода, неміцний чай, відвар шипшини, узвари із сухофруктів.
Можна в невеликій кількості вживати натуральний мармелад, варення, джеми, мед.

Не можна їсти та пити:

Жирні сорти м’яса, як свинина, баранина, та жирну рибу.
Гриби, сосиски та ковбаси.
Шоколад, какао, каву, згущене молоко, морозиво, кондитерські вироби та здобу.
Газовані та алкогольні напої
За способом приготування потрібно виключити всі: копчені, консервовані, смажені, мариновані, солоні та гострі страви.

! Виключаються з раціону страви, що можуть впливати на концентрацію жовчних ферментів, це практично всі фабрично приготовлені продукти або домашні страви із концентрацією спецій, підсилювачів смаку, ароматизаторів тощо.

Нормалізація травлення після холецистектомії відбувається не лише завдяки раціону, але і режиму та способу вживання їжі:

1. Візьміть за правило їсти у встановлений час. Це допоможе задати певну ритмічність у вироблені травних соків та жовчі.

2. Їжте малими порціями, але часто – 5-7 разів на день. Це допоможе частіше «використовувати» вироблену жовч у травлені, уникаючи подразнення нею кишківника. Зверніть увагу, порції мають бути малими, але цінними за поживними речовинами. Якщо вам складно систематизувати отримання з денним раціоном корисних речовин, зверніться до дієтолога. Підбір правильних по цінності продуктів на постійній основі може бути не простим завданням для не обізнаних.

3. Не їжте після 19:00. Це пов’язано з природним циклом роботи підшлункової залози, без якої не можливий процес травлення.

4. Дрібніть їжу та ретельно пережовуйте. Ваші м'ясні страви тепер мають бути з фаршу та у вигляді паштету, всі інші тушковані до м'якого або перетерті. Бульйони не міцні, а супи краще робити у вигляді пюре. Готуйте тушковані або запечені страви, не смажені. Каші добре розварені. Чому? Якщо у вас немає звички ретельно жувати одну порцію ложки 30 секунд, то при непідготовленій належним чином страві, ви ризикуєте відправляти у шлунок недостатньо подрібнену і оброблену слиною їжу. Це не дуже добре для людини із здоровою системою травлення, а для людини без жовчного міхура і поготів. Отже, їсти похапцем тепер не можна, нехай споживання їжі буде спокійним неквапливим ритуалом, коли у вас достатньо часу забезпечити організм ретельно пережованою їжею.

5. Їжте страви теплими. Гаряча їжа подразнює епітелій жовчних проток, а дуже холодна здатна викликати їхній спазм.

6. Дотримуйтеся питного режиму в обсязі 1,5-2л води.

Що таке постхолецистектомічний синдром

У деяких пацієнтів, особливо, тих, що мають обтяжливі фактори як гастрит, хелікобактер, панкреатит чи інші захворювання ШКТ, одразу після видалення жовчного міхура або з часом виникає постхолецистектомічний синдром. Це збірне поняття, яке охоплює різні розлади, як ті що є ускладненнями вже наявних у пацієнта захворювань, так і ті, що могли розвинутися через функціональні зміни пов’язані з видаленням жовчного міхура, та безпосередньо післяопераційні ускладнення.

Діагноз постхолецистектомічний синдром (або ПХЕС) ставиться після ретельного обстеження, що з огляду на різні причини його виникнення, може включати декілька діагностичних процедур та аналізів. Головне, що має знати пацієнт після видалення жовчного міхура, що за будь-яких болів у правому підребер’ї, діареї та інших диспепсичних проявах (метеоризм, відрижка, нудота, втрата апетиту, гострі розлади травлення) необхідно звертатися до гастроентеролога для обстеження.

Звертаємо увагу, що при постхолецистектомічному синдромі біль в підребер’ї може:

тривати короткочасно, нападами до пів години, та повторюватися по кілька разів на місяць.
або біль може проявлятися лише при пальпації (промацуванні) підребер’я.
за характером біль скимний та може віддавати у праву лопатку.

Постхолецистектомічний синдром не минає сам, його потрібно лікувати. Це потребує спеціалізованої дієти, медикаментозного лікування, а в окремих випадках, при повторному утворенню конкрементів у жовчних протоках – додаткової операції.

Фізична активність після видалення жовчного міхура

Фізична активність запобігає застою жовчі та повторного утворення жовчних каменів. Окрім того, вона чинить безпосередній позитивний вплив на ліпідний обмін в цілому, який починається і частково закінчується органами травлення, та є основою отримання людиною енергії. Тож фізична активність покращує і процеси травлення, і їхні задачі.

Втім повертатися до активних фізичних навантажень варто через 3 місяці після операції на видалення жовчного міхура. Варто уникати фізичної активності пов’язаної із стрибками та підйомом ваги. Найкращими будуть заняття гімнастики, спортивна ходьба, легкий біг, скандинавська ходьба, плавання, велопрогулянки.

Після видалення жовчного міхура уникайте малорухомості взагалі. Якщо немає можливості для спортивних занять щодня, додайте хоча б одну щоденну тривалу пішу прогулянку.

Інформація підготовлена за матеріалами лікаря-гастроентеролога МЦ «Клініка Мануфактура»

Савічан Тетяна Валентинівна