с.Ходосівка:
044 200 11 99
044 200 11 90
с.Ходосівка
с.Капітанівка

Мастит, ліпома, внутрішньопротокова папілома, гінекомастія

Мета цієї статті стисло ознайомити читача з деякими захворюваннями молочних залоз, які часто діагностуються та переживаються пацієнтами. Головний мотив опису тих чи інших захворювань - це озброїти пацієнта первинною інформацією про хворобу, окреслити межі де і коли вона може виникнути, як протікати, а головне як її діагностувати і лікувати. Ми прагнемо навчити пацієнта прислухатися до свого здоров'я, берегти його і вчасно звертатися до лікаря, і разом з тим, не панікувати і не впадати у відчай, а маючи базову інформацію, формувати у себе корисну звичку співпрацювати з лікарем у лікуванні та профілкатики захворювань.

Мастит

Це запалення в молочній залозі, що розвивається через активність мікроорганізмів – стафілококів або стрептококів. Факторами, що сприяють появі та розвитку інфекції, є знижений імунітет, хронічні захворювання, недотримання правил особистої гігієни, тріщини в сосках або аномалії їх розвитку, неправильне зціджування молока, лактостаз, переохолодження, неправильно підібрана білизна.

Розрізняють дві форми маститу: лактаційний і нелактаційний мастит.

Лактаційний мастит виникає у випадках:

  • великої кількості грудного молока
  • аномальної будови сосків і пов'язаниз із цим труднощі при годуванні;
  • порушення техніки годування дитини.

Причинами появи нелактаційного маститу вважається стійке порушення гормонального фону і травми грудей.

Мастит необхідно лікувати одразу, при появі перших симптомів, оскільки захворювання має досить стрімкий характер розвитку. За характером перебігу хвороби, мастит може бути серозним, інфільтративним або гнійним. Спочатку розвивається серозний мастит, при відсутності лікування перетікає в інфільтративний, а потім - в гнійний. У важких випадках, при відсутності лікування, не виключений розвиток сепсису або гангренозний розвиток маститу.

Симптоми маститу

  • сильний біль, відчуття розпирання в грудях;
  • набряк молочної залози з однієї або двох сторін;
  • поява ущільнень, набухання сосків, гнійні або кров'янисті виділення;
  • почервоніння шкіри; 
  • підвищення температури, загальна слабкість, нудота, запаморочення;
  • труднощі з відтоком молока;
  • збільшення пахвових лімфатичних вузлів, біль при пальпації.

Поставити діагноз мастит може лише лікар-мамолог при огляді та після підтверджуючих результатів лабораторних досліджень та УЗД молочних залоз.

Лікування маститу на ранніх стадіях медикаментозне і спрямоване на усунення бактерій, що викликали захворювання. У випадку розвитку гнійного маститу необхідне хірургічне втручання.

Ліпома

Ліпома - доброякісне новоутворення, що виникає в підшкірних жирових клітинах. На дотик ліпома напівкругла, м’яка і рухома, може бути різного розміру. Ліпоми ростуть повільно і протягом тривалого часу не викликають незручностей. Зазвичай, ліпоми не викликають больових відчуттів. Якщо такі відчуття є, це може означати, що ліпома виросла до великих розмірів, вона тисне на навколишні тканини, судини чи нервові закінчення і перешкоджає їх нормальному функціонуванню.

Фактори ризику, що можуть спричинити появу ліпоми:

  • ожиріння;
  • високий рівень холестерину;
  • діабет;
  • порушення обміну речовин;
  • непереносимість глюкози;
  • захворювання печінки;
  • вік від 40 років.

Діагностика ліпоми

Діагностувати ліпому може лікар хірург після візуального огляду та пальпації місця новоутворення. За рекомендацією лікаря може знадобитися УЗД м’яких тканин, мамографія або біопсія з цитологічним або гістологічним дослідженням.

Лікування ліпоми

Єдиний ефективний метод лікування ліпоми – її видалення хірургічним шляхом. Видалення проходить в амбулаторних умовах під дією місцевої анестезії. Показання до видалення ліпоми:

  • швидке зростання утворення;
  • тиск ліпоми на навколишні тканини;
  • больові відчуття;
  • значний косметичний дефект.

Завдяки сучасним способам видалення ліпоми - радіохвилями або лазером - вдається мінімізувати крововтрату під час операції, уникнути гематом, і значно скоротити післяопераційний період.

Внутрішньопротокова папілома молочної залози

Також належить до доброякісних новоутворень, що розташовується у зоні молочних проток. Вона має вигляд наросту розміром від кількох міліметрів до  5-7 см. Папіломи можуть бути одиничні або множинні, розвиватися в одній або в обох молочних залозах.

Причиною розвитку внутрішньопротокової папіломи є порушення гормонального фону, який можуть спровокувати ендокринні захворювання, стреси, ожиріння, аборти тощо.

Внутрішньопротокові папіломи найчастіше розвиваються на тлі вузлових мастопатій. Протоки молочної залози розширюються, перетворюючись на круглі кісти, в яких поступово розростаються папіломи. Кровоносні судини в області таких папілом дуже ламкі, що і викликає часті крововиливи при будь-якому травмуванні молочних залоз. Нормальна діяльність клітин порушена, тканини відмирають, часто розвивається некроз.

Основним симптомом захворювання є характерні постійні виділення з соска – різні за консистенцією, прозорі або кров’янисті.

Діагностика внутрішньопротокової папіломи:

  • огляд лікаря-мамолога;
  • ультразвукове дослідження;
  • лабораторні дослідження виділень з сосків;
  • дуктографія – контрастна рентгенографія, що дає можливість виявити найдрібніші новоутворення, їх локалізацію, оцінити злоякісність чи доброякісність та обсяг необхідного оперативного втручання.

Для видалення внутрішньопротокової папіломи проводиться операція секторальної резекції - папіломатозне утворення видаляється разом з прилеглими тканинами. Видалений матеріал відправляється на гістологічний аналіз для виключення розвитку змін злоякісного характеру.

Гінекомастія

Проявляється збільшенням грудних залоз у чоловіків внаслідок розростання жирової або залозистої тканини. Причиною виникнення гінекомастії є зміни гормонального фону, який протікає з переважанням жіночих статевих гормонів над чоловічими у організмі чоловіка. Окрім природних гормональних змін в період статевого дозрівання, факторами, що сприяють виникненню патології можуть бути:

  • вживання стероїдних препаратів;
  • захворювання ендокринної системи;
  • ниркова та печінкова недостатність;
  • гіпертиреоз;
  • пухлинні захворювання.

Симптоми гінекомастії

  • візуальне збільшення грудної залози;
  • біль та відчуття напруження в грудних залозах;
  • зміна кольору шкірного покриву;
  • виділення з соска.

Діагностика гінекомастії

  • обстеження грудних залоз, статевих органів та периферичних лімфатичних вузлів;
  • обстеження щитовидної залози;
  • лабораторні дослідження – аналіз крові, визначення показників функції печінки та нирок, загальний тестостерон, онкомаркери при підозрі на злоякісну пухлину. 
  • УЗД обох грудних залоз та яєчок;
  • КТ або МРТ;
  • біопсія грудної залози - при підозрі на рак.

Гінекомастія лікується хірургічно. Під час оперативного втручання видаляється надлишкова тканина, методом ліпосакції видаляється жирова тканина. Для відновлення нормального вигляду грудної залози застосовується пластична хірургія  (мамопластика), що дозволяє зберегти зовнішній вид грудей та позбавляє пацієнта психологічного дискомфорту.

Читати інші статті

16.03.2021

Лікуємо застуду правильно

Оглядова стаття лікаря-інфекціоніста 

Детальніше

29.12.2020

Варикозна хвороба

Відео-інтерв'ю з лікарем-флебологом.

Детальніше

Запишіться на прийом

Ваше ім'я

Номер телефону

E-mail

Напрямок

Бажана дата

Коментар