Про харчування дітей

Не забуваємо при цьому про добову норму рідини та фізичні навантаження, це дуже впливає на процес травлення і засвоєння їжі.

Чи можна дітям давати солодощі?

Солодощі повинні займати найменший відсоток із вживаної їжі. Вони не заборонені, але і не повинні бути частиною раціону. Тобто з'їсти солодке печиво з молоком - це не те саме, що макарони з куркою.  І нехай солодощі будуть частуванням і маленькою радістю, але не балуванням. Слідкуйте, щоб не формувати пригощаннями звички до солодкого. Також важливо встановлювати правила щодо їхнього споживання і, головне, дотримуватися цих правил самим.

Як часто потрібно їсти?

Оптимальна кількість прийому їжі 5-6 разів на день малими порціями. Так дитина буде вчасно отримувати потрібну кількість їй енергії і поживних речовин.

Чому дитина нічого не хоче їсти?

Розглянемо декілька можливих причин:

Перш за все, дитина наслідує харчові звички батьків. Важливо, щоб сім'я створювала сприятливі умови для здорового харчування і активного способу життя - дотримуйтеся режиму прийомів їжі - їсти у встановлений час за столом, а не перекусами у проміжках, дотримуйтеся правил щодо солодощів, будьте помірними у порціях та виховуйте звичку до рухливої активності всіх членів родини, а не застосовуйте такі правила і норми лише для дітей. Це щонайменше справедливо і не містить елемент обману, а у ширшому аспекті виховує здорові звички змалечку.

У маленьких дітей часто трапляються випадки неофобії, які часто переходять і у старший вік. Неофобія - це страх перед новою їжею або формою приготування раніше знайомої їжі. Тут важливо поступово знайомити дитину з новим продуктом починаючи з вивчення його властивостей. Залучаємо ігрові методи, включаємо дитину у процес приготування страви, вчимо досліджувати світ навколо, а не боятися його.

Дефіцит феритину (це депо заліза в організмі) може спотворювати запах і смак їжі, викликаючи відразу у дитини. При стійкій відмові від їжі, тобто - від всіх або більшості страв, варто звернутися до педіатра для проведення відповідного обстеження.

Авторитарний стиль виховання часто не враховує бажання дитини, і харчування не є винятком. Якщо прийом їжі, вибір страв, кількість порцій супроводжуються постійними конфлікатами через небажання батьків врахувати смаки та бажання дітей, то це прямий шлях до розвитку у дитина стійкого стресу і негативу до самого акту прийому їжі. Причини конфліктів за столом можуть згодом забутися, а стрес, страх і неприйняття їжі можуть залишитися фоновим відчуттям дитини у її харчовій поведінці. Спробуйте знаходити баланс між тим, що дитина хоче з'їсти і тим, що ви вважаєте за правильним для неї з'їсти. Зрештою, вибір страви може бути одним із проявів свободи і, навіть, творчості для маленької людини. А завдання дорослої людини - навчити її любити корисну і поживну їжу.

Прийом їжі - це, окрім всього, пізнавальний процес для дитини. Не всі і не завжди діти їдять, коли відчувають голод. При відмові від їжі варто відрізняти неголодність від неприйняття продукту; зацікавленність у даний момент часу чимось іншим, від чого не хочеться відволікатися через необхідність поїсти; небажання їсти те, що пропонується, натомість бажання з'їсти щось інше. В багатьох випадках причини відмови від їжі різні, але дорослі сприймають таку відмову однаково, без уваги на психологічні умови, і звикають вважати дитину як таку, що "погано їсть", псуючи собі і їй нерви на харчуванні. Спробуйте оцінити ситуацію відмови від їжі "тут і зараз" очима дитини, спитайте про її бажання з'їсти щось інше або спитайте, що вона хотіла би з'їсти до того, як приготувати; запропонуйте її "допомогти" приготувати - потримати кришку або накрити на стіл, граючи в ресторан та кухарчуків - це теж допомога; зрештою, нагуляйте добрячий апетит активностями перш, ніж сідати за стіл; створюйте для дитини "інтригу" у страві чи у продукті, з якого вона приготовлена. Одним словом, спробуйте "зацікавити" дитину їжею в даний конкретний момент.

Перевірте своє уявлення про норми, калорії і поживні речовини, які повинна з'їсти ваша дитина із тим, що радять педіатри та дієтологи. Буває, що на прийомі у лікаря виявляється дитина з'їдає нормальну кількість їжі і споживає достатню кількість білків, жирів та вуглеводів, проте батькам здається, що дитина недоїдає і буквально "відмовляється від їжі". Ви можете помилятися саме у цьому пункті і переживати безпідставно.

Виховуйте здорові звички, будуйте здорові відносини і будьте здорові!