044 200 11 99
093 200 11 90
067 200 11 97

Серцево-судинні захворювання

Розвиток хронічних, неінфекційних, серцево-судинних захворювань пов'язаний із способом життя людини: нездорове харчування, недостатня фізична активність, паління, артеріальна гіпертензія, ожиріння, підвищений холестирин, стрес. Це взаємопов'язані фактори, які підвищують дію один одного та виявляють сумарний ризик. Статистика Всесвітньої організації охорони здоров'я засвідчує, що більш ніж три чверті смерті від серцево-судинних захворювань можна уникнути шляхом зміни способу життя та звичок пацієнтів. Отже вчасна діагностика організму та профілактика захворювань залишаються головним завданням не лише медицини, але й самих пацієнтів. 

Для повного розуміння та вчасного звернення по медичну допомогу, означимо групу хвороб серця і кровоносних судин, які належать до серцево-судинних захворювань, їхні основні симптоми, які можуть спостерігатися при наявності прогресуючого розвитку:

Ішемічна хвороба серця (ІХС)

Це хвороба кровоносних судин, що постачають кров'ю серцевий м'яз. Хвороба може мати хронічний та гострий перебіг. Гострий перебіг це загальновідомий інфаркт міокарда та інші гострі стани, які потребують негайного лікування. Інфаркт є раптовим проявом хвороби, який характеризується стискаючим або пекучим болем, або сильним здавлючим дискомфортом за грудиною, триває кілька хвилин, відпускає, і повертається знову. У жінок можуть бути інші прояви: болить одна чи обидві руки, шия, плечі, щелепа, між лопатками. Дихання стає частим і поверхневим, може з'являтися виражена слабкість, нудота, запаморочення.

Хронічна ІХС більше відома, як стенокардія або ішемія серця. Стенокардія викликана спазмом судин, в результаті якого серце не отримує необхідний об’єм кисню. Типовою причиною спазму є ураження судин атеросклеротичними бляшками, через що і порушується транспорт кисню. Стенокардія може спричинити інфаркт міокарда і проявляється появою задишки при фізичному навантаженні (не плутати із навантаженням під час занять спортом) або навіть у стані спокою, відчуттям дискомфорту у грудині, тяжкістю та болю. Біль може тривати від 1 до 15 хвилин, мати різний характер та локалізацію (не лише в грудині, але у руці, плечі, лопатці).

Лікування стенокардії перш за все медикаментозне. Призначаються гіполіпідемічні препарати, антиагреганти та проводиться симптоматичне лікування.

Хвороба судин головного мозку

Або цереброваскулярні захворювання. Це захворювання кровоносних судин, що постачають кров до мозку. Найнебезпечнішим і найпоширенішим є гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), тобто інсульт. Частота інсультних випадків перевищує навіть гострий інфаркт міокарду. Інсульт вимагає негайного лікування. Симптоми інсульту: хворий не може посміхнутися, а при спробі опускає куточки губ, порушене мовлення - слова виходять нерозбірливими та плутаними, неможливість підняти руки вгору або одна рука занадто слабка, виникає слабкість та оніміння в одній частині тіла та кінцівках, також може проявлятися як сильний головний біль без інших проявів.

Хронічний перебіг цереброваскулярних захворювань проявляється гіпертонічною хворобою, втомою, слабкістю,загальним нездужанням, головними болями, запамороченнями, надмірною дратівливістю, короткочасною втратою пам'яті, втратою відчуття рівноваги, частими хибними потребами у сечовипусканні. Вчасна діагностика стану судин, медикаментозне лікування, корекція харчування та фізичної активності здатні попередити розвиток гострих станів при хворобах судин головного мозку.

Хвороба периферійних артерій

Це хвороба кровоносних судин, що постачають кров до рук та ніг. Захворювання мають гострий - критична ішемія нижніх кінцівок (КІНК) та хронічний характер - динамічні порушення кровотоку. 

Причинами захворювання може бути цілий ряд інших захворювань, серед яких атеросклероз займає провідне місце: облітеруючий атеросклероз судин, синдром діабетичної стопи, периферичні тромбози, артеріальна емболія, вади мітрального клапана, аневризмах аорти і клубових артерій тощо. Хронічна хвороба тривалий час може протікати безсимптомно або відчуватися втомою м'язів, набряклістю ніг. Згодом з'являється хвилеподібний тупий біль, як правило, при ходінні та підйому по сходах. Для більш серйозного ураження судин характерний біль у ночі, зміна кольору кінцівок, ураження шкіри у вигляді виразок. Прояв симптомів критичної ішемії нижніх кінцівок розвивається протягом декількох хвилин, годин або днів. Вони можуть змінюватися від переміжної кульгавості (біль у литках під час ходи) до виникнення інтенсивного болю у спокої, парестезій, слабкості м’язів, паралічів. Стан за короткий час загрожує втраті життєздатности кінцівок і вимагає негайного лікування.

Тромбоз глибоких вен (ТГВ) і емболія легень

Утворення згустків крові у венах нижніх (рідше верхніх) кінцівок, які можуть зміщуватися і рухатися до серця та легенів. Виникнення тромбу у вені спричиняють: сповільнення потоку крові (як внаслідок цілої низки захворювань, так і через тривалу іммобілізацію кінцівки або компресії вени), вроджені або набуті тромбофілії, пошкодження судинної стінки. 

ТГВ часто протікає безсимптомно, або з мінімальною симптоматикою: хворий може під час ходьби відчувати біль у гомілці, набряк гомілки або всієї кінцівки, іноді відчувається як потовщення кінцівки (найчастіше одної кінцівки, за винятком двобічного тромбозу). Також може з'явитися чутливість при стисканні гомілки або болем у стані спокою, підвищується температру самої кінцівки та з'являється розширення поверхневих вен. ТГВ верхніх кінцівок охоплює, як правило, пахвову і підключичну вени, переважає набряк кінцівки і біль. Тромби у глибоких венах можуть розділятися на фрагменти і стати емболами, які з током крові потрапляють у легеневий кровообіг, закупорюючи його. Ускладненням недіагностованого та нелікованого ТГВ може бути довготривала тромбоемболія дрібними фрагментами тромбу, яку часто помилково діагностують як запалення легень чи бронхіальну астму. В залежності від ступеню розвитку ТГВ та наявності основного захворювання, що його спричинило, тромбоз глибинних вен лікується амбулаторно або в стаціонарі під повним лікарським контролем. 

Ревмокардит

Або ревматизм серця - ураження серцевого м'язу та серцевих клапанів у результаті ревматичної атаки, спричиненої стрептококовими бактеріями, в тому числі перенесеними ангіною, бешихою, пневмонією, скарлатиною та інші. Стрептококове ураження проявляється за 2-3 тижні після перенесеного захворювання і , за відсутності вчасної діагностики та лікування, призводить до ревматичного ураження з'єднувальних тканин міокарда з хронічним рецидивуючим перебігом. 

Для прояву ревмокардиту характерна поява напочатку мінливих болей в області суглобів, згодом додається слабкість, втомлюваність, нездужання, розбитість, зниження працездатності, лихоманка, пітливість. Згодом виникають хворобливі відчуття в області серця невеликої інтенсивності -  перебої в роботі та прискорене серцебиття, з подальшим розвитком з'являються прояви серцевої недостатності: набряк ніг, задишка при незначному фізичному навантаженні, синюшний колір шкірних покривів пальців, губ, кінчика носа, вологим кашлем. Лікування медикаментозне, вимагає постільного режиму в умовах стаціонару, дотриманням вискокалорійної та вітамінної дієти. Ревмокардит призводить до незворотніх змін у серцевому м'язі, що може потребувати згодом хірургічного втручання, або мати летальні наслідки. 

Вроджені вади серця

Як правило діагностуються в дитячому віці і вимагають хірургічного втручання.

Читати статті по темі

30.06.2020

Захворювання молочних залоз

Оглядова стаття про поширені види захворювань грудей, причинами виникнення, симптомами, методами діагностики та лікування. 

Детальніше

28.05.2020

Серцево-судинні захворювання

Оглядова стаття про основні захворювання серця та судин.

Детальніше

Запишіться на прийом

Ваше ім'я

Номер телефону

E-mail

Напрямок

Бажана дата

Коментар