Рак легенів
Виникнення раку легенів – це поступовий процес, в ході якого нормальний епітелій бронхів перетворюється в «місцеву» карциному (рак in citu), а потім в інвазивну карциному. Цей процес тісно пов’язаний з генетичними змінами в організмі: активацією онкогенів, інактивацією генів-супресорів, що пригнічують пухлинні клітини, а також втрата геномної стабільності.
Причини розвитку
Безпосередніми чинниками розвитку захворювання є вдихання або тривалий контакт із канцерогенами. На першому місці за частотою впливу на розвиток раку стоїть куріння (в тому числі пасивне вдихання тютюнового диму). За ним лідирують контакти з радоном, азбестом, миш’яком, нікелем, кадмієм, хромом, хлор-етиловими ефірами, поліциклічними ароматичними вуглеводами, що є найчастішими чинниками в забруднених районах та на промислових виробництвах.
Спадковий чинник у розвитку раку легені є дещо рідкісним, але вроджена мутація Т790М рецептора епідермального фактора зросту (EGFR) сприяє появі хвороби.
Симптоми та діагностика
На жаль, часто хворі на рак легені досить тривалий час не мають жодних симптомів чи ознак хвороби. Однак, поява хоча б одного з переліченого нижче, має змусити звернутися до лікаря для ретельного обстеження:
- кашель, тривалий або без ознак перенесеного ГРВІ;
- задишка або відчуття задухи чи при активному навантаженні, чи у стані спокою;
- біль в грудях особливо при глибокому вдосі;
- осиплість голосу;
- порушення ковтання;
- асиметричність очних розрізів.
На розвиток хвороби можуть вказувати непрямі ознаки:
- загальна слабкість, втома чи апатія, втрата активності, які лише погіршуються;
- безпричинне підвищення температури тіла;
- клініко-лабораторні прояви, обумовлені неспецифічними реакціями з боку різних органів і систем на розвиток хвороби. До них можуть належати ендокринні, нервово-м'язові, шкірні, кісткові, судинні та гематологічні зміни.
Для ранньої діагностики важливо робити щорічний рентгенівський знімок органів грудної клітки. При виявленні пухлиноподібного затемнення на зображенні призначаються додаткові обстеження допоки підозра на рак легенів не буде ними спростована.
Додаткові специфічні методи обстеження при раку легенів:
- комп’ютерна томографія (КТ),
- позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-КТ).
- остеосцинтиграфія (радіоізотопне сканування кісток при підозрі на кісткове).
- біопсія (взяття шматочку пухлинної тканини) для визначення гістологічного типу.
Лише після повного обстеження та правильно встановленого діагнозу, визначення стадії захворювання, можливий вибір успішної терапії раку.
Лікування раку легенів
При лікуванні раку легенів можуть застосовуватися хірургічний метод, променева терапія, хіміотерапія, а також комбінація всіх або деяких з цих методів. Вибір методів лікування при раку легенів завжди залежить від гістологічного типу пухлини, стадії захворювання, розташування пухлини та загального стану хворого в кожному конкретному випадку.
Дрібноклітинний рак
Дрібноклітинний рак легенів починається в певних клітинах, які оточують бронхи, і називаються нейроендокринними клітинами. Цей вид раку легенів зустрічається рідше, ніж недрібноклітинний і частіше він трапляється у чоловіків, ніж у жінок. Дрібноклітинний рак має окрему шкалу стадій розвитку - обмежену стадію та розширену стадію.
- При обмеженій стадії пухлина розташовується в одній легені або обдній стороні грудної клітини.
Для лікування обмеженої стадії дрібноклітинного раку легені застосовується хіміотерапія (неоад’ювантна хіміотерапія та ад'ювантна), хірургічне видалення пухлини та/або променеве лікування.
Якщо виявлено лише одну невелику пухлину в легенях без ознак раку в лімфатичних вузлах або в інших частинах тіла хірургічне видалення пухлини та/або частини легенів та прилеглих лімфатичних вузлів є найефективнішим методом лікування. Показаннями для хірургічного лікування дрібноклітинного раку обмеженої стадії також є:
- міцний загальний стан здоров'я пацієнта;
- відсутність раку у лімфатичних вузлах легенів (застосовуються медіастиноскопія та інші тести);
- проведене попереднє хімієтерапевтичне лікування (неоад'ювантна хімієтерапія);
Якщо рак виявлено у видалених лімфатичних вузлах додатково застосовується променева терапія грудної клітини. Опромінення часто проводиться одночасно з хіміотерапією. Незважаючи на те, що це посилює побічні ефекти лікування, воно виявляється більш ефективним, ніж застосування одного лікування за іншим. Якщо у паієнта вже є важке захворювання легенів (на додаток до раку) або інші серйозні проблеми зі здоров’ям, променева терапія не призначається.
Приблизно у половини людей з дрібноклітинним раком легенів рак з часом поширюється на мозок, якщо не вжити профілактичних заходів. З цієї причини призначають профілактичну променеву терапію голови. Радіація в таких випадках, зазвичай, дається в низьких дозах.
Після операції пацієнтам призначається ад'ювантна хіміотерапія для профілактики рецедиву раку.
- При розширеній стадії дрібноклітинного раку легенів пухлина поширюється у протилежну легеню, кістки, мозок або кістковий мозок та лімфатичні вузли у грудях. Дрібноклітинний рак має тенденцію швидко поширюватися.
При розширеній стадії дрібноклітинної карциноми легенів передбачається лише хіміотерапія. Променева терапія застосовується для обов’язкового профілактичного опромінення головного мозку через високий ризик метастазування.
Хіміотерапевтичне лікування дрібноклітинного раку легенів обох стадій в окремих випадках може поєднюватися з імунотерапією. Вибірковість застосування імунотерапії пов'язана із особливостями захворювання у кожного окремого пацієнта - препарат імунотерапії може не виявити жодного терапевтичного ефекту для одних пацієнтів і бути ефективним для інших.
Недрібноклітинний рак
поділяється на три головні підтипи:
- аденокарцинома;
- плоскоклітинна карцинома;
- карцинома.
Існує також велика кількість різних генетичних мутацій недрібноклітинного раку легенів, що однак, дозволило винайти багато нових таргетних препаратів, дія яких спрямована саме на усунення генетичних «поломок».
Вибір методу лікування недрібноклітинного раку легенів залежить від стадії новоутворення з врахованням функціональних спроможностей окремих органів та оцінкою загального стану пацієнта.
Пацієнти з I та II стадіями захворювання мають звичайно кращі результати у лікуванні, ніж пацієнти з більш розвиненими стадіями хвороби. Їм, в першу чергу, призначається хірургічна операція. Однак, в певних випадках, наприклад при великих розмірах пухлини, навіть при I стадії можливе призначення хіміотерапії. У випадках, коли оперативне лікування протипоказано, пацієнту як альтернатива пропонується променева терапія (радіотерапія).
Для терапії недрібноклітинного раку легенів в стадії IIIА, нині, використовується декілька підходів. Це може бути оперативне лікування з наступною ад’ювантною (додатковою) хіміотерапією або променевою терапією, або ж хіміо-радіотерапія.
Для пацієнтів з IIIВ стадією раку легень, переважним лікуванням є комбінована хіміо-радіотерапія з можливою наступною хіміотерапією.
Найважча IV стадія хвороби передбачає хіміотерапію, таргетну або імунотерапію. У важких випадках пацієнту пропонується лише підтримувальне симптоматичне лікування (BSC –best supportive care).
Запишіться на прийом
Ваше ім'я
Номер телефону
Напрямок
Бажана дата
Коментар