Остеосаркома

Симптоми та діагностика остеосаркоми

Причини виникнення остеосарком до кінця не відомі. Є декілька теорій, серед яких генетичні мутації, травми, радіація та інші. Іноді. остеосаркома виникає на фоні хронічного остеомієліту.

Симптоми остеосаркоми неспецифічні, але досить показові та стають основною причиною звернення до лікаря та початку діагностики хворого на предмет наявності злоякісної пухлини кісток. До ознак можливого ураження кістки пухлиною відносять:

• біль в кістці, якому не передувала травма;
• почервоніння та набряк в місці болю;
• поява мілких розширених судин в місці пухлини;
• в процесі росту пухлини та її поширенні на сусідні тканини — контрактура найближчого суглобу, кульгавість (якщо пухлина локалізована в нижній кінцівці) та порушення функцій кістки;
• різка болючість при пальпації ураженої ділянки;
• наростання всіх вищезгаданих симптомів з прогресуючою втратою ваги та погіршенням загального стану.

В процесі прогресування онкологічного захворювання наростає біль, який проявляється як при пальпації, так і при рухах та відпочинку, він не знімається анальгетиками та порушує сон. На даному етапі можна стверджувати про запущену стадію захворювання та припустити наявність віддалених метастазів.

Збір скарг, анамнезу та клінічний огляд — перший етап діагностики остеосарком. Потрібно пам'ятати, що не всі вищезгадані симптоми наявні у всіх хворих та на всіх стадіях. Є декілька типових скарг: біль, припухлість та болючість. Вони можуть свідчити про інші захворювання, такі як остеомієліт та ревматизм, а отже, не є специфічними.

Саме тому, необхідно підтверджувати діагноз інструментальними та морфологічними методами, до яких відносять:

• Рентгенографія кісток
• КТ ураженої ділянки та всього організму (для пошуку метастазів)
• Біопсія кістки

Даних обстежень достатньо для встановлення діагнозу та початку лікування.

Лікування

Тактика лікування обирається лікуючим лікарем з урахуванням розміру пухлини, її локалізації, стадії захворювання та віку пацієнта. 

Лікування включає три етапи:

Передопераційна хіміотерапія — проводиться для зменшення розмірів пухлини.

Оперативне втручання — проводиться в різних об'ємах: резекція, ампутація. Виконується без або із заміщенням видаленої кістки металоконструкцією. Хірургічно видаляється не лише пухлина, а й регіонарні лімфовузли. За необхідності видаляють великі віддалені метастази.

Післяопераційна хіміотерапія — закріплення результату лікування та зменшення ризику рецидиву, так звана “підтримуюча” терапія.

Променева терапія малоефективна, тому не використовується в лікуванні остеосарком.

Прогноз сприятливий, але лише за наявності своєчасного та адекватного лікування. Від 70 до 90 відсотків остеосарком вдається вивести в тривалу ремісію.